Психологічні аспекти у тренуваннях

                                    Психологічні аспекти у тренуваннях

На сучасному етапі розвитку теоретичних спортивних дисциплін питання психології спорту загалом та кожного виду зокрема не втрачають своєї актуальності. Саме психічні якості спортсмена стають вирішальними при однаковому рівні фізичної підготовленості суперників. Для кожного виду спорту актуальними є свої засоби та методи психологічної підготовки. У неспортивних ВНЗ, окрім застосування таких засобів та методів психологічної підготовки з кожного окремого виду спорту, не менш важливими є позатренувальні фактори, які, зважаючи на специфіку факультативності виду спорту у ВНЗ, відіграють не меншу роль у формуванні психічних якостей спортсменів-студентів.

Карате-до, як вид бойового мистецтва, на відміну від спортивних видів єдиноборств, наприклад, таких як боротьба, бокс, рукопашний бій (який, по суті, є не системою, а сурогатом), стоїть окремо у плані психології. У каратиста за допомогою спеціальних вправ виробляються уміння: викликати у себе вегето-судинну реакцію (тепло та легкість в руках і ногах і т.д.), навіювати собі почуття спокою і впевненості, контролювати дії свої та суперника, виконувати рухи під своїм постійним контролем протягом усієї траєкторії, спортсмени вчаться самоконтролю і самокорекції, розвивають швидкість простої та складної рухових реакцій, розвивають швидкість одинарних та складних рухів (мають кілька складових), збільшують частоту рухів. На заняттях багато уваги приділяється вдосконаленню моторного компоненту простої реакції, скороченню часу складної реакції і реакції вибору. Якщо за даними більшості зарубіжних та вітчизняних авторів, наприклад, боксерів умовно поділяють на силовиків, темповиків, ігровиків, нокаутерів і універсалів, то у карате-до такого немає.

Карате-до, як один із видів бойових мистецтв (а не як вид спорту) має свої психологічні особливості і виробляє специфічні психічні якості у учнів, якими вони можуть користуватися не лише у поєдинках на татамі чи рингу, але й у повсякденному житті. У карате-до особлива увага приділяється виробленню спокою і холоднокровності, відсутності агресії, терпимості до болю і байдужості до прояву агресивності противника, як би він це не виявляв.

Рівень розвитку специфічних психічних процесів у більшості визначається успіхом розвитку природних задатків спортсмена, які удосконалюються у процесі спеціальних вправ.

Психофізичні характеристики бійця формуються цілеспрямованою та інтенсивною роботою над тілом. Умови жорсткої дисципліни, самодисципліни, та великі фізичні навантаження передбачають руйнування егоцентризму та розвивають твердість характеру, працелюбність і гуманність.

Психологічна підготовленість каратиста визначається по-перше, ступенем розвитку спеціалізованого сприймання: відчуттям дистанції і часу удару, орієнтуванням у ситуації, швидкістю реакції, умінням передбачати дії суперника, тактичним мислення, увагою і, по-друге, психологічним станом спортсмена.

Усе вище перераховане вкладене у вислів, сформульований засновником стилю Шотокан Гічіном Фунакоші: „В карате не нападають першим, в карате б‘ють першим”. Тобто контрудар повинен випередити атаку, зупиняючи агресію – що пояснює необхідність очікування першого удару суперника. Тобто, при усвідомленні неминучої агресії з боку супротивника, каратист повинен першим нанести удар, – відчуття цього моменту є результатом багаторічних самовідданих тренувань.

Психічна стійкість – це якість спортсмена, яка дозволяє зберігати у важких умовах тренувань і змагань позитивний емоційний стан, необхідну працездатність та психічні якості, не звертаючи увагу на вплив факторів, що викликають негативні емоції і психічну напругу.

Головне завдання тренера карате-до – це розвиток у студентів, які вивчають це мистецтво, цілеспрямованості, що є невід’ємною частиною психологічної підготовки каратистів. Її можна виховувати при умові, що спортсмен сам виявляє інтерес до карате-до як до мистецтва, і особисту зацікавленість до спортивних досягнень. Тренер зобов’язаний вивчати темперамент кожного студента та разом із ним розбирати усі позитивні та негативні сторони його підготовки. Хоча слід зазначити, що один і той же студент-спортсмен у процесі спортивної діяльності може виявляти психічні якості, відмінні від тих, які він виявляє у повсякденному житті. Тренер повинен систематично, цілеспрямовано керувати психологічною підготовкою спортсменів, послідовно виховувати у них уміння контролювати себе, застосовувати індивідуально значимі методи саморегуляції психічного стану, вводити в особливий психічний стан, у якому найбільш повно реалізуються фізичні та технічні можливості. Потрібно постійно виробляти у каратистів уміння стійко переносити на тренування та змаганнях больові відчуття, переборювати неприємні відчуття, які виявляються при максимальних навантаженнях і втомі.

В психологічній підготовці студентів-спортсменів велике значення має також відношення сім’ї, товаришів, знайомих. Тут не треба забувати, що середовище студентів може відігравати як позитивну, так і негативну роль. Мова, зокрема, йде про такі випадки коли вплив середовища доводять студента до певного перенапруженого стану, виводять його із рівноваги, коли запал у заняттях переходить нормальні межі (періоди складання іспитів, конференції тощо – специфіка неспортивних ВНЗ ).

Для реалізації усіх своїх можливостей у заняттях карате-до студенти-спортсмени повинні:

· діяти у різноманітних умовах, не піддаючись навіяному впливу інших людей, успіху чи невдачі;

· виконувати необхідні рухи і дії з високим ступенем точності, щоб звести до мінімуму кількість помилок;

· швидко і правильно оцінювати обставини, приймати рішення і без вагань здійснювати їх;

· самостійно регулювати стан нервово-психічного напруження.

Доcягти усього цього можна лише завдяки відповідній психологічній підготовці. Таким чином, метою психологічної підготовки каратистів є формування такого психічного стану, при якому вони можуть:

· у повній мірі використати свою загальну та спеціальну підготовленість для досягнення максимально можливого результату;

· протистояти передзмагальним та змагальним факторам, які негативно впливають і викликають розбалансованість функцій.

У психологічній підготовці студентів у заняттях карате-до доцільно виділити два аспекти:

1. Завдання та засоби загальної психологічної підготовки;

2. Завдання та засоби спеціальної психологічної підготовки до кожного окремого заходу.

Загальна психологічна підготовка скерована на розвиток та вдосконалення психічних якостей та умінь, які необхідні студенту-спортсмену загалом. Її головне завдання – навчити студента користуватися найбільш універсальними прийомами і методами, які забезпечують психічну готовність до діяльності у незвичайних (екстремальних) умовах.

До таких прийомів та методів належать:

– оволодіння способами саморегуляції емоційних станів, рівня активності, концентрації і розподілу уваги;

– оволодіння прийомами мобілізації себе для прояву максимальних вольових і фізичних зусиль;

– вправи у використанні цих способів і прийомів.

Спеціальна психологічна підготовка скерована на формування у студента психічної готовності до змагань, поєдинку тощо. Її ціль у тому, щоби перед змаганнями , поєдинком і у ході його спортсмен знаходився у психічному стані, яке забезпечить ефективність і надійність саморегуляції поведінки і дій.

Суттєвими факторами цього стану є установка на досягнення успіху (перемоги) і певний рівень емоційного збудження, яке сприяє, з одного боку, прояву необхідної рухової і вольової активності, а з іншого – точності і надійності управління цією активністю.

Головними завданнями психологічної підготовки в карате-до студентів-спортсменів до конкретного заходу можна вважати: визначення цілей, створення установки на досягнення цих цілей, формування впевненості у високій ймовірності такого досягнення.


Стаття написана спільно із старшим викладачем кафедри фізичного виховання ЛНУ ім. І.Франка, майстром спорту міжнародного класу, заслуженим тренером України з Шотокан карате-до Яремчуком Ю. Я.